Шатрище

1. Центр сільської ради - село Шатрище. До складу сільської ради входять села: Шатрище, Деряжня, Папірня, Скобичівське.

 2. Свого герба та прапора сільська рада не має.

 3. Село Шатрище - центр сільської ради. Розташоване в північно-західній частині Ямпільського району, за 15 км від районного центру та за 20 км від залізничної станції Янпіль. З усіх боків село Шатрище оточене мішаними лісами. Через усе село протікає маленька річка Ключиця, яка поділяє його на дві частини.

4.  До складу сільської ради входять 4 населених пункти площею:
с. Шатрище           - 432,2 га

с. Деряжня           -    19,9 та

с. Скобичівське     -    18,3 га
с. Папірня             -      6.4 га

5. На території сільської ради станом на 01.04.2007 року проживає 860 чоловік, в тому числі:

с. Шатрище             - 804

с. Деряжня              -   24

с. Скобичівське      -   27

с. Папірня                -     5

6. Історична довідка

         Існує припущення, що перші згадки про село Шатрище зустрічаються
в «Слові о полку Ігореві». На другий день свого походу на половців
князь Ігор зупинився на відпочинок якраз на місці сучасного села
Шатрище. Дату походу - 1185 рік - можна вважати вихідною для
встановлення віку поселення. «Шатри», тобто намети, ставили руські
воїни на своїх залогах, які згодом обростали поселеннями селян. Від
слова «шатри» й походить назва села Шатрище.

Край села знайдено невичерпні поклади рудої глини високої якості. Також тут є поклади білої та сірої глини. Споконвіку Шатрище славилось своїми гончарними виробами. Майже в кожному дворі під навісом стояв гончарний круг. Для селян це ремесло було доброю підмогою в поповненні домашнього бюджету. Горщики, глечики та інші вироби продавалися на ярмарках Чернігова, Орла, Севська, Ямполя, Глухова. Загальновідомо, що готуючись до битви під Полтавою у 1708-1709 роках артилеристи Петра 1 вико­ристовували для зберігання пороху шатрищенські макітри та глеки. Є згадки, що) Петро 1 побував у Шатрищах, де стояла частина його війська. Традиції та секрети гончарного ремесла передавалися з покоління в покоління. Справжніми майстрами своєї справи були: О.І.Конюхов. М.П.Насико, В, М. Литовський, К.М.Конюхов. Цікаво, що до революції на території села діяв цегельний завод,  продукція якого експортувалася до Франції. Він працює і в наш час.

Революція 1905-1907р.р. викликала хвилювання селян, але збройних виступів не було.

Радянську владу було встановлено в січні 1918 року. У 1920-1930 роках у селі на комсомольській роботі перебував Василь Якович Басок – український письменник, поет, репресований у 1937 році.

У 1929 році були створені колгоспи „Червона поляна”, „Паризька комуна” та „імені Леніна”.

  Трагедія голодомору 1932-1933 років не оминула і Шатрище, люди виживали, як могли, їли все, до чого тільки можна додуматися: хліб пекли з гречаної полови, збирали, сушили і товкли голівки конюшини, з яких пекли оладки, їли кору і листя липи.

 У Великій Вітчизняній війні брало участь 630 жителів, 470 з них загинули смертю хоробрих, 160 чоловік нагороджені орденами й медалями За роки окупації фашистські загарбники знищили всі виробничі будови, спалили 560 будинків мешканців, вбили 52 особи мирного населення.

Село звільнено від німецько-фашистських загарбників 6 вересня 1943 року воїнами  193-ї та 354-ї стрілецьких дивізій. У братській могилі в центрі села покояться 487 воїнів визволителів.

          У 2000 році на базі реформованого КСП „Авангард” створено більш 100 одноосібних приватних господарств.

           Село газифі­ковано.

7. Видатні земляки

О.С.Шамров - доктор фізико-математичних наук.

М.Г.Упиров - головний конструктор Тульського оружейного заводу.

         К.М.Угагрова - відмінник народної освіти, наго­роджена орденом  «Знак Пошани».

І.К.Сергійко - працював механізатором місцевого колгоспу «Авангард», був наго­роджений орденом Леніна.

9. Сучасність населеного пункту